Жовтневий вітраж

Зчищався окис зелені до блиску міді,

Полірувалась жовтнем позолота на пейзажах,

Добавивши тепла до вуличних графіті,

На тлі дерев розцвів модерн вітражний.

 Беріз очиці він підвів яскраво жовтим,

Горіх, шовковицю – блідим оливково-сталевим,

В палітрі неба фарби осені розбовкав

Й осику зодягнув як королеву.

Кохався жовтень в соковитих юних кронах,

І милувався, як митець, у захваті творінням.

Назавтра листопад зірве з чола кокрону –

Останній акт тріади йде осінній.

                                                            Ксенія Косач